За судаком у травні

У травні результативне полювання на судака ще триває. Особливо перспективна перша половина місяця. За великим рахунком у судака з уподобаннями й місцями його перебування майже нічого не змінилося, якщо порівнювати з квітнем. У травні особливо слід приділяти увагу ділянкам з камінням та корчами на дні, а також місцям, де закінчується бетонна основа дамб. З потеплінням води судак зараз регулярно виходить сюди. Природно, не перестають бути актуальними і всілякі бровки, так само різного роду перепади глибин, до яких вдається дістати приманкою з берега. Особливо судака приваблює черепашка.

 

В цілому, тактика ловлі травневого судака може виглядати як активний пошук його скупчення з подальшим більш детальним вивченням пристрастей і бажань в конкретному місці і в даний час. Помічено, що саме в травні, відверто не вгадавши з приманкою, можна залишитися практично без клювань, не зважаючи на те, що судак буде стояти на точці і більш успішного сусіда порадує клюванням.

Якщо ви на знайомій для вас воді, то перспективи значно серйозніші. Вельми поширена і абсолютно нормальна практика їздити за судаком туди, де ми вже добре ловили. Як відомо, судак – той хижак, який особливо прив’язаний до рельєфу дна і навіть якщо деякі проміжки дня інтенсивно переміщується, все одно успішна риболовля можлива практично лиш там, де дно має якусь аномалію. У зв’язку з цим першими ділянками, які слід перевіряти спочатку, є бровки, коси, плями черепашки та інші нерівності дна.

Якщо потенційно уловистих місць достатньо, логічно спробувати обловити їх усі (нехай і швидко). По-перше, на багатьох аномаліях великої кількості голодного судака може і не виявитися, а ось зловити одного або двох «чергових» досить реально. По-друге, перспективні місця, до яких вдається дістати з берега (в травні на більшості водойм ще заборонено з човна рибалити), напевно відомі й іншим рибалкам, тож хтось банально може нас випередити, знявши «вершки». По-третє, абсолютно нелогічно ловити на першому ж ліпшому місці, не дослідивши інші перспективні.

І якщо уловисті місця залишаються здебільшого такими надовго, то приманки і проводки, якими вдавалося звабити хижака раніше, запросто можуть в наступний раз змінитися, так що сліпо копіювати снасті та приманки не варто. І все ж можна виділити певний арсенал тих силіконок (це мої однозначні фаворити), котрі варто закинути у воду, аби перевірити реакцію ікластого. Особисто мої улюбленці це Bait Breath E.T. Shad, Bugsy, Curly Grub, Intech Long Heel, Slim Shad, Turborib, Noike Ninja.

Що робити на малознайомій водоймі? Хай і не краща ситуація, але зовсім не безнадійна, коли вирушаєш за судаком у травні. Часто незнайомі водойми ми відвідуємо завдяки пораді друзів або дізнаємося про них з інших джерел, яким, як мінімум, довіряємо. Отже, в більшості своїй маємо можливість дізнатися і трохи більш докладну інформацію про місця лову і звички тутешнього ікластого. Цим однозначно варто скористатися, як би наша рибальська гординя не протестувала.

Коли ж рибалка планується абсолютно з чистого аркуша (і таке буває), можна діяти інакше. Перш ніж ловити, я спостерігаю. Якщо на незнайомій поки для нас водоймі дійсно непогано ловиться судак, швидше за все, навіть в будній день ми не опинимося там одні. Оскільки травневий судак нерідко проявляє активність ще до світанку, навіть рано приїхавши на водойму, когось із колег можна застати. Перша порада: на незнайоме місце не прагнути приїхати затемна. Друга порада: як би ви не цінували риболовлю в самоті і не уникали спілкування з іншими рибалками, знайдіть в собі сили поговорити з місцевими хвилинку-другу – найчастіше коротка бесіда принесе стільки інформації, скільки можливо, один ви не отримаєте і за кілька рибалок. Третя порада: першочерговою на незнайомій водоймі є інформація про місце ловлі судака і період його активного клювання, все інше менш важливо. Безумовно, відомості, отримані від місцевих рибалок, нас ніяк не обмежують і ні до чого не зобов’язують, оскільки апріорі є вкрай суб’єктивними, адже кожен рибалка сприймає рибалку через призму власного вміння і досвіду.

Відомо, що знання особливостей рельєфу дна – неймовірно важлива річ для успішної судаковой риболовлі, але найчастіше без човна і ехолота зрозуміти рельєф майже нереально. Але якщо придивитися, то практично на будь-якій судаковій водоймі є місця, перспективність яких не викликає сумніву. При цьому частину з них видно візуально. Такі місця і називають «класичними». Гарантій від бесклів’я, звичайно, все одно ніхто не дасть, але при інших рівних саме з класичних місць і варто починати риболовлю. Серед класичних місці я б віддав перевагу таким:

– місця, де біля берега або навіть прямо на суші лежить черепашка, при цьому в околицях дно мулисте і малоперспективне;

– коси і мілководдя, які беруть початок ще на суші і, швидше за все, є продовженням під водою;

– кам’янисті насипи на березі та інші місця, де видно великі валуни на дні;

– краї бетонних плит і донного ґрунту;

– гілки або корчі, що стирчать з води в межах берегового закидання;

– прилеглі до греблі ділянки, якщо в інших місцях занадто мілко або немає аномалій.

З якою приманки почати? Навряд чи можна наперед спрогнозувати, яка приманка буде найкраще працювати на завтрашній риболовлі і взагалі з чого варто починати ловлю. Звичайно, якщо регулярно рибалити в одних і тих же місцях, то статистика помітно звузить коло пошуку, але все одно точну відповідь не дасть. У багатьох рибалок давно склалися свої переваги. Саме з них і найдоцільніше починати ловлю в ситуаціях, коли інформація про місцеві приманки-фаворити відсутня. Зазвичай джиг поза конкуренцією. Основні вимоги до приманки-«розвідника», тобто до тієї, з якою краще починати риболовлю в незнайомому місці, на мій погляд, наступні:

– форма повинна бути як можна ближче до традиційної без яких-небудь оригінальних і неперевірених рішень; зазвичай найнадійніші віброхвости і твістери;

– розмір приманки одночасно повинен дозволяти далеко закидати її, але разом з тим цей монтаж не повинен виглядати дрібним в очах судака;…

Закінчення незабаром…