За щукою на початку весни
Здається, дочекалися закінчення холодів і початку повноцінної риболовлі по відкритій воді. Безумовно, березень-місяць далеко не завжди виходить весняним (морози, сніг, лід), але в останні роки все-таки можна говорити, що з настанням календарної весни не є проблемою знайти рідку воду і віддатися улюбленій справі. Для мене це ловля щуки на спінінг. Чи й варто нагадувати, що цьогорічна аномально тепла зима багато в чому весну нагадувала уже в січні.
Спінінг на початку весни – не найперспективніше, на перший погляд, заняття, проте бувають моменти, коли риболовля виходить настільки яскравою і результативною, що ніякої осінній жор і близько не зрівняється. Цього не відчути, звичайно, якщо сидіти вдома в очікуванні тепла.
Як відомо, на початку весни нерест у щуки. Десь раніше, десь пізніше, але наш улюблений об’єкт лову дає потомство. Гуманно рибалити у цю пору? Вважаю, що рибалка доречна завжди, якщо це не заборонено законом і правилами. З одного боку, піймавши і тут же відпустивши рибу, шкоди екосистемі не нанесеш. З іншого боку, там, де є правильні рибалки, браконьєрів помітно менше. З третьої – щука, зайнята безпосередньо ікрометанням, навряд чи зверне увагу на нашу приманку, так що тут ми майже застраховані.
Отож, вирушаючи на риболовлю в березні, краще себе налаштувати відразу, що ситуація може складатися, як завгодно нестандартно і непередбачувано. І різка зміна рівня води, і її каламутність, і затоплені береги, і дорога розкисла – все це легко в змозі перекреслити плани. Але це рання весна, дитинко, тут сентименти ні до чого.
Якщо з приходом весни стан водойми мало змінюється у порівнянні із зимовою порою, то з великою впевненістю можна діяти за «зимовим сценарієм», орієнтуючись на затоки, прибережні тиховоддя та інші місця, де хижакові комфортно перебувати. Втім у більшості своїй прихід весни істотно змінює водойму, та стає каламутною і повноводною. І чим більше зміни, тим складніше спіймати рибу. Але безвихідних ситуацій навіть зараз немає. Було б наше бажання. Проаналізувавши свій досвід багатьох весняних сезонів, поділюся з колегами власними висновками і напрацюваннями.
Де шансів мало?
Ясна річ, що заздалегідь і впевнено спрогнозувати, де буде риба, а де ні, вкрай проблематично, проте саме для початку весни, як не дивно, прогноз виявляється найточнішим. Для початку представлю список тих риболовних місць, де б я не рекомендував витрачати свої час і сили.
1. Місця, де течія досить стрімка, а прозорість води залишає бажати кращого.
2. Неглибокі затоки, що мають значну площу і розташовані відносно далеко від річки.
3. Затоплені ділянки, котрі примикають до річки лугів або лісу, де глибина не перевищує метр і дуже багато місць, де б хижак міг сховатися.
4. Озера і кар’єри, що мають з’єднання з великою водою виключно в період паводку.
5. На водоймах без течії ділянки з максимальною глибиною, розташовані біля дамб та інші аналогічні місця, по суті, ще з зимовими умовами.
6. Ділянки річок або ставків, де з берега видніються поплавці сіток та інші браконьєрські знаряддя.
7. Місця, де відсутня глибина, а головне – немає зміни рельєфу і розташованих поблизу ям.
Де варто затриматися?
Виключити малоперспективні ділянки з розгляду – лише частина справи. Куди більш важливо – розуміти, де може перебувати, готова до клювання щука? Наведу перелік найбільш ймовірних, на мій погляд, місць стоянки і полювання хижака.
1. Ділянки, де озера з’єднуються з річкою, поповнюючись не тільки водою, але і «свіжою» рибою.
2. Межі каламутної і прозорої води, що знаходяться головним чином біля країв тиховодь.
3. Затоки та інші прилеглі до річки ділянки з середніми глибинами і перемінним рельєфом дна, де влітку у водоростях жила щука.
4. Місця з’єднання двох рукавів річки, впадіння струмків і микрорічок, що утворюють легку муть на вході, але не є джерелом відвертого бруду і шкідливих скидів.
5. Ділянки прибережного очерету, з краю котрого глибина складає близько двох метрів, а русло розташована відносно недалеко.
6. Місця з явним кордоном між стрімким русловим потоком і тихою водою прибережних мілководь.
7. Затоки і всякого роду «кишені» у берегової лінії, яких щука залюбки трималася і влітку, і взимку.
8. Корчі на мілководді, а часом і єдине затоплене дерево з розлогими гілками і товстим стовбуром.
9. Верхів’я ставків і водосховищ, де навіть у березні спостерігається деякий прогрів води, а на дні є залишки старої вирубки, пеньки і подібне.
Принципово спочатку весни рибалка може мати справу з трьома типами щуки:
1) хижачки, які тільки готуються до нересту і зовсім не проти поповнити свій запас енергії;
2) щуки, які в даний момент нерестяться і навряд чи звертають увагу на приманки, хіба тільки для того, щоб відігнати непроханого гостя;
3) екземпляри, що віднерестилися і поступово «включаються» в звичний ритм життя.
Природно, категорії 1 і 3 помітно більш цікаві, на них я і орієнтувався. Незважаючи на те, що всі три типи ранньовесняної щуки сильно відрізняються звичками і апетитом, як я не старався, а не знайшов індивідуального підходу до кожного типу. Бути може, це пояснювалося ще й тим, що нерестова пора у щуки – досить затяжна і не має чітких часових меж. Так якась частина популяції раніше починає ікромет, якась – пізніше, комусь потрібен тиждень, щоб прийти в себе, а деякі особини «хворіють» усі три. До того ж терміни нересту на кожній водоймі можуть зміщуватися. Загалом, я сповідую свого роду універсальний підхід до лову щуки, віддаючи перевагу або джиг-лові, або твічінг. Залежно від цього і визначаюся з подальшими діями.
Джиг
У мене ранньовесняний джиг займає 70-80% рибалок. Але не можна стверджувати, що повну перевагу в ефективності він має перед іншими варіаціями спінінга. Швидше це питання особистих уподобань. Загалом, джигом я ловлю і на глибоких місцях (що очевидно), і на мілких, де, здається, виключно воблери виступлять фаворитами.
Джигуючи на неглибоких акваторіях, застосовую максимально легкий комплект снастей і відповідні монтажі. Де немає течії, а глибина до 2 м, вантажки використовую зазвичай не більше 6 г, деколи ще менше. У разі лову на ставках в прибережних ділянках, можу і зовсім ставити «чебурашки» 2-4 г з крихітними приманками 2,5-3 дюйми. На таких мізерних вантажках, до речі, вже необов’язково «вистукувати» звичні ступінчаті проводки. Часом достатньо плавної хвилеподібної анімації в придонному горизонті, щоб щука помітила і відреагувала.
Навесні нерідко руслова частина річки також дарує результативну риболовлю. Та й тут зустрічаються частіше екземпляри гідні фото. Зазвичай русло актуальне для облову в ті моменти, коли лід зійшов, але вода ще не помутніла і рівень її залишився на зимовій позначці. У березні таке дуже часто спостерігається. Швидше за все, щука зараз тільки готується до нересту і поки полює.
Далі буде…
