Окунь біля дна
І якщо влітку чи навіть у вересні ми раз у раз спостерігали окуневі котли біля поверхні, то з похолоданням усе менше й менше відбувається цікавого у верхніх горизонтах. І чим більше окуня, тим він більш непосидючий і менш передбачуваний. В принципі, придонний шар – найбільш вірогідне місцезнаходження більшості хижаків, проте стосовно осіннього окуня це має особливий сенс. Перспективні по окуню місця можна розділити на постійні і тимчасові. На перших шанси застати окуня у будь-який проміжок дня досить високі і головне – хижак напевно порадує клюваннями. Постійні місця зазвичай відомі багатьом, тому про них не будемо, а ось друга категорія окуневих місць (тимчасові), хоч і належить до перспективних, а все ж досить нестабільна і вимагає чималого везіння з боку рибалки, оскільки важливо ще і застати окуня на місці.
Тимчасові окуневі стоянки характеризуються непостійністю знаходженням на них хижака. Тимчасові місця не менш важливі для рибалки, адже їх помітно більше і список таких точок в навігаторові або голові плюс швидке переміщення між ними частенько є запорукою відмінного результату. Важко визначити за зовнішніми ознаками або картинкою на ехолоті, це місце тимчасове або ні. Найчастіше до тимчасових відносяться локальні аномалії, де перебування великого числа риб нелогічне або ж зграя може бути у будь-який момент злякана, наприклад, гулом мотора. Можна відзначити ділянки біля очерету, границі заток на водосховищах або черепашкові коси, розташовані біля самого берега.
Більш трудомісткою і неоднозначною ловля донного окуня бачиться на водосховищах і великих ставках, адже на обмеженому просторі (озера, ставки, кар’єри і річки) все відбувається дуже прогнозовано, і варіантів дій в даному випадку у рибалки не так вже і багато.
Як і при пошуку судака, донного окуня на великій і незнайомій акваторії вичислити досить-таки непросто. В принципі, нічого надійнішого немає, ніж орієнтуватися на вже перевірені окуневі точки або ж запозичити їх у знайомих. Інакше це буде кропіткий пошук, при тому абсолютно без яких-небудь гарантій на успіх. Донного окуня у вересні і жовтні можна сміливо шукати на щучих, але особливо — судакових угіддях. Безумовно, десь замість окуня ми застанемо тих же щуку або судака, але чи багато хто буває проти подібної зустрічі?
Звучить банально, але для того, щоб упіймати окуня, необхідно застосовувати окуневі снасті, а не чекати смугастого в якості прилову на судаково-щучі монтажі. Немає сумнівів, що активний окунь легко проковтне щучу або судакову силіконку і навіть не зверне увагу на грубий поводок, але чи завжди ми маємо справу з такими екземплярами?
Іноді окунева зграя «заводиться» лише по ходу лову. Приміром, після десятка пустих проводок раптом починають сідати «горбані» по 500-700 г. Не думаю, що якраз у цей момент підійшла риба, швидше, вона знайшла те, що їй до душі, плюс усім відомий стадний інстинкт окуня грає чималу роль. Загалом, далеко не завжди після першої невдачі варто відразу робити категоричні висновки, покидаючи колись уловисте місце. Варіанти є.
У переважному числі випадків за донним окунем полюють з джиговим оснащенням. Нерідко це мікроджиг до 8 г, якщо глибина в місці лову не перевищує 5-6 метрів і течія незначна. «Доросліші» монтажі доводиться ставити, коли мова заходить про прируслові ділянки водосховищ і особливо з течією. Яким би лютим бійцем окунь в чиїхось очах не виглядав, на практиці проблеми з виведенням навіть кілограмового «красеня» легкою снастю майже не виникає. Це і не дивно: зазвичай лов відбувається з човна і до того ж на чистому дні, так що навіть з особливо буйними екземплярами упоратися досить таки просто.
Можна порекомендувати вудилище тестом до 15 г і довжиною 2,2-2,3 м для човна і 2,3-2,5 м для берега. Нитки розривним навантаженням 3-4 кг більш ніж достатньо, навіть якщо в прилові вірогідний судак або щука. Поводок флюорокарбоновий — 0,18-0,22 мм (у мене це Intech Shock Leader). А ось в плані приманок відзначу відразу чотири напрями досліджень.
1. Віброхвости
Ці приманки особливо ефективні при ловлі великого окуня або ж в ситуаціях, коли смугастий активний і важливо в темпі «вихопити» якомога більше риб із зграї за короткий проміжок кльову. Адже, як відомо, чим більше окуня, тим менш чисельна зграя і швидше вона «розхолоджується» до полювання, помічаючи будь-який підозрілий момент в діях чи оснащенні. Крім того, віброхвости краще за інших відбирають найбільш великих риб, якщо в зграї «різношерстна публіка». Віброхвости розміром 7-8 см — мабуть, найвдаліша імітація дрібної риби, що є нині кращим постачальником білку для окуневого організму. Оскільки розраховані такі приманки на активну рибу, то і анімувати їх краще в темпі і досить агресивно. Відносно швидка ступінчата проводка, але з обов’язковими паузами хоч би 2-3 с — найефективніший варіант. Intech Slim Shad, Long Heel, Bait Breath E.T. Shad – однозначно варті уваги.
2. Твістери
Ще один тип активних силіконових приманок, що демонструє відмінний результат, це твістери. Якщо абстрагуватися від конкретних умов і водойм, то твістери — взагалі, найпопулярніші і найуловистіші окуневі приманки. В принципі, бувають ситуації, коли твістери ігноруються рибою, але це настільки рідко трапляється, що, швидше, виключення. Твістери є відмінними приманками для пошуку, коли про переваги і місцезнаходження місцевого окуня мало що відомо. Шанс з Turborib, Curly Grub, Micro Grub, Bugsy помилитися мінімальний. В даному випадку дрібнити не треба, але q великі твістери, не знаючи ситуації, застосовувати необачно. Розміри 7-9 см цілком підходять для ролі «розвідників» і по середньому, і по великому окуневі. Якщо смугастий поблизу буде, він себе проявить. Все та ж ступінчата проводка з паузою в декілька секунд — самі уловисті складові.
3. Слаги
Силіконки продовгуватих форм і без активних елементів, що імітують молодь риб різного розміру, поки не так широко використовувані окунятниками. А тим часом слаги дуже уловисті восени і не лише по окуню біля дна. Слаг відноситься до класу пасивної гуми, проте така силіконка здорово проявляє себе і на цілком активних проводках. Це може бути ступінчата анімація, але часто слаги ведуть стрибкоподібно або ривками, вносячи в гру деяку жвавість і елемент несподіванки. Як показує досвід, такі дії із слагами дуже ефективні по осінньому окуню і особливо, коли водойма або місцевість знаходяться під чималим тиском з боку рибалок. А ще вказаний тип силікону практикують тоді, коли клювання згасло або ж спочатку на віброхвости або твістери клювало в’яло і нерішуче. Слаг дуже доречний і в ситуаціях, коли є бажання перевірити горизонт на метр-два вище за дно. Faish Tail, Ringer, Fish Tail Shad – одноосібні лідери в стані слагів.
4. Раки
Коли маємо справу з класичними аномаліями і твердим черепашковим дном, нерідко саме волочіння їстівного силікону по дну, постійний стук джиги об черепашку або підкидання приманки над грунтом дають найкращий ефект. І якраз імітації ракоподібних якнайповніше відповідають цим вимогам. М’які, рухливі силіконові раки мають бути в арсеналі кожного окунятника, бо однозначно має місце ряд ситуацій, коли такі приманки просто незамінні. Хай і не так часто, але іноді доводиться бути свідком того, коли нічого, окрім їстівних раків, окунь не атакує абсолютно. Буває і так, що на традиційні приманки ловляться смугасті по 200 г, а на раків тут же — екземпляри на півкіло і вище. А ще на рака є чималі шанси в якості прилову отримати судака. Раджу звернути увагу на Mosya, Rush Craw, Sl-Remix, Virtual Craw.
Усім перемог та гарних рибалок!
