Судак та щука в січні. Ч2

Закінчення…

1. Зміна перспективних точок.

Напевно, це найлогічніша з усіх рибальських тактик, які доцільно використовувати взимку. Однак для її здійснення повинен виконуватися ряд умов. По-перше, на обраній ділянці річки повинно бути, як мінімум, 3-4 місця, в перспективності яких ви твердо впевнені. По-друге, відстані між такими точками повинні дозволяти без значних втрат часу мобільно переміщатися. По-третє, всі ці місця необхідно досить добре знати і уявляти, щоб обловлювати саме ті напрямки, де вірогідність клювання максимальна. Нескладно здогадатися, що сенс зміни перспективних точок буде полягати в послідовному облові кожної з них. Проте, простий перехід з місця на місце — не найкращий варіант. Помічено, якщо в конкретному перспективному місці клювань немає, з великою ймовірністю їх не буде і на іншому подібному. У зв’язку з цим, краще витратити зайві 20-30 хвилин на перехід (або переїзд), але половити на тій ділянці, що максимально відрізняється від щойно обловленої. Часто зимова щука досить солідарна в своїх перевагах і поведінці. Тому зрозумівши її бажання тут і зараз, можна досягти відмінного результату і в 10-ти км нижче або вище за течією. Головне – щоб місце відповідало нашим вимогам.

2. Детальний облов робочої ділянки.

Нерідко трапляється так, що місцевість малознайома або по-справжньому перспективних точок поруч просто немає. Часто все ще банальніше — по берегах лежить так багато снігу, що навіть кілометровий марш-кидок — дуже проблематичне заняття. Нарешті, буває, часу для лову є всього пара годин, і нерозумно в такій ситуації втрачати їх на переміщення. Іноді має навіть сенс стометрову ділянку річки обловлювати цілий день. І причина не така тривіальна, як може здатися на перший погляд. По-перше, переміщення щук в холодну пору мінімальні. По-друге, реакція особливо уповільнена. По-третє, бажання здійснювати далекі кидки або переслідувати здобич (приманку) у хижака немає майже ніякого. Всім цим і пояснює той факт, що найчастіше клювання трапляються лише тоді, коли приманка проходить у риби під самим «носом». А ще часто щука харчується всього годину-другу протягом дня, тому лише справжнє «чергування» спінінгіста на перевіреному місці дасть плоди. Як варіант, експерименти зараз можно спробувати проводити в такій послідовності: 1) обловити ділянки з різною глибиною, використовуючи перевірену приманку і проводку; 2) в рамках розумного варіювати проводками, спробувати знайти найбільш підходящі рухи; 3) експериментувати з приманками, починаючи з їх розміру, далі з їх виду, і лише потім кольору і всього іншого.

3. Активний пошук.

Багато з нас не терплять статичності та буденності і готові мало не кожен новий виїзд присвячувати новим місцям. І хоч риболовля в холодну пору — не найкращий час для цього, активний пошук досить доречний. Неможливо точно сказати, який саме відсоток зубастих в даний момент полює, який перебуває в стані повної байдужості або ж «розмірковує», клювати чи ні. І все-таки, аналізуючи багато різних епізодів моїх та друзів, насмілюся припустити, що десь 5-10% від усього числа активних риб, готові порадувати чітким та впевненим клюванням. На цих риб і орієнтована тактика активного пошуку. Звичайно ж, не варто «прочісувати» всі ділянки поспіль, як це нерідко має сенс влітку. Краще орієнтуватися на приямки, локальні корчі, вири і тиховоддя, що зустрічаються на маршруті. Навіть на незнайомій річці їх визначити візуально нескладно. Як і до цього, різких проводок і інших, нехарактерних для зими прийомів лову, ми не використовуємо. Відмовляємося навіть від детального облову заздалегідь перспективних місць. Наша риба — «чергові» екземпляри, готові до активних дій. Переміщаємося швидко, але і закидання «на удачу» не робимо. На жаль, зимовий день занадто короткий, щоб витрачати його даремно.

4. Комбінована тактика.

Абсолютно логічною виглядає рекомендація, виходячи з умов риболовлі, використовувати комбінацію вищенаведених варіантів. Це теж цілком робоча і, до речі, дуже універсальна рибальська тактика в зимовий день. Не варто, безумовно, такі дії плутати з хаотичними рухами уздовж річки або тривалим перебуванням на одному місці. Всьому своє місце.

Судак

Про зубасту достатньо, здається, сказав, трохи й про ікластого варто згадати. В силу різних (в основному об’єктивних) причин виділити певні закономірності поведінки в період глухозим’я вельми важко. Вони є, але надто сильно залежать від конкретної водойми. У зв’язку з цим доцільніше орієнтуватися на якусь середню за часом і погоді модель поведінки січневого судака. Частково це логічно ще й тому, що на відміну від щуки і окуня, у яких нерест не за горами, а значить, підготовка до нього вже повинна починатися, у судака продовження роду не скоро. Отже, кардинально міняти свої звички ікластому, на перший погляд, немає резону. Більш того, давно помічаю, що не тільки в холодну пору, а й влітку судак дуже стабільний в плані місць стоянки та полування і переваг у їжі. При цьому зовсім не поодинокі дні, коли, здається, судака нічим не спокусити. Осмілюся порадити наступне:

— насамперед переконуємося, що в майбутньому місці лову популяція судака достатня і є чималі шанси половити хоча б середніх за розміром (1-1,5 кг) риб;

— в якості місця лову вибираємо найглибші ділянки, не боячись сильної течії; найбільш пріоритетними є ті точки, де напередодні судак ловився;

— спочатку використовуємо приманки і снасті для судака, а не щось універсальне; можливо, в якийсь момент це призведе до зрізання щукою тоненького повідця чи налякає в якийсь момент окуня, але ризик загалом виправданий;

— намагаючись раціонально витрачати час, проводки краще виконувати більш швидко і енергійно, ніж при ловлі в цей час окуня або щуки;

— перш ніж підбирати ключик до зимового судака, слід знайти місце його стоянки і вже потім експериментувати;

— ловимо досить швидко, щоб за короткий проміжок часу перевірити якомога більшу територію, адже навіть в глухозим’я судак дуже схильний до переміщень;

— незважаючи на те, що експерименти в зимовий час — штука сумнівна, приманку і вагу періодично міняти слід; іноді судак без видимих на те причин вимагає вельми оригінальних рішень і неймовірно вишуканого до себе підходу.

Одним з ключових моментів судакової риболовлі, як це не банально звучить, є форма, розмір і забарвлення приманки. На глибинах від шести метрів колір, звичайно, впливає не так сильно, навіть з урахуванням відмінного зору у судака, але в іншому вдала за кольором приманка — левова частка успіху. Особливо важливо не помилитися з вибором моделі на початку риболовлі. Шкода втратити півдня, а то і цілий день через помилки вибору. Надійніше всього починати з уже перевіреного.

Яку приманку обрати в якості пошукової? Знову ж таки, краще взяти ті моделі, які стабільно приносили успіх на цій водоймі раніше. І навіть не настільки критично, що це було восени або влітку. Яким би вередливим наш судак не був, а він все ж має своє досить стійке меню. Найбільш стабільно працюючою нині приманкою по судаку можна вважати твістер або виброхвост розміром 3-3,5 дюйма яскраво-зеленого, бузкового чи забарвлення «машинне масло». давно і надійно у мене працюють Intech Slim Shad, Long Heel, Sawamura One Up Shad, Bait Breath T.T. Shad. Якщо тривалий час судак не озивається вже на кількох перевірених точках, це явний привід приманку змінити. Точно так же вдамося до експериментів, якщо клювання є, але вони невиразні і рідко призводять до результативного підсікання.

Окремо відзначив би слагів та імітації ракоподібних. Щоб не гадати зайвий раз, чому кількість холостих клювань перевищує в рази число спійманих риб, використовувати краще їстівний силікон. Якщо зі щукою перевага цих сучасних виробів де в чому сумнівна, то при лові судака, особливо взимку, їстівна гума на голову вища за звичайну, що не має в своєму складі ніяких смакових інгредієнтів і навіть запаху.

Слаги як клас судакових приманок цікаві тим, що вони не тільки імітують природний корм ікластого, але і рухаються максимально мляво і безпорадно. Іноді це заводить хижака неймовірно. З силіконовими ж раками історія інша. Ці приманки найбільш повно розкривають себе на ділянках з твердим дном, коли судак чекає проводок з максимальним контактом з грунтом.

Ще цікавіше подекуди виходить з раками. Останні ну дуже, буває, цікавлять судака. Маю впевнену практику з Virtual Craw, Rush Craw, Mosya, Sl-Remix.

Таким чином, орієнтуючись в глухозим’я на судака, варто позбутися стереотипу, що зараз хижак неймовірно пасивний і атакує тільки ті приманки, які йому рибалки підсовують до самої пащі та й то в дуже рідкі проміжки часу. Ні, хижак здатний нині цілком активно переміщатися і розрахунок, що риба надзвичайно млява, в багатьох ситуаціях згубно відбивається на результаті.

Будемо й ми вірити, що у нас все неодмінно вийде. Хай так і буде!