Щука в червні
Нарешті дочекалися літню пору. В порівнянні з травнем, червневий спінінг помітно змінився. Він став більш урівноваженим і навіть в деякому роді передбачуваним. Та й не дивно. Настала спека, піднялася на більшості водойм трава, хижак завершив увесь свій нерестовий клопіт і навіть пройшов реабілітаційний період. Помітно прогрілася вода, а ще багато хто з нас пересів в човни, адже червень — час зняття усіх обмежень навігації. Поки ще літня спека остаточно не відбила бажання хижака клювати, розраховувати ми можемо на хорошу риболовлю як по традиційних — щуці, окуню, судакові, так і по головню і жерехові.
Практично завжди до початку літа активність щуки зменшується. Пов’язано це, передусім, з тим, що після дуже активного післянерестового кльову нині щука відпочиває і її ритм життя стає свого роду сповільненим. Тобто зубаста нікуди не квапиться (їжі вистачає) та й помітне прогрівання води зовсім не сприяє цьому. Нерідко вже в червні на водосховищах і тим більше ставках настають несприятливі умови по кисневому режиму, і спіймати щуку стає украй важко. На річках же шанси як і раніше хороші. Особливо, якщо рибалити з човна.
Як і в травні, принципово в місце розташуванні щуки нічого не змінюється. Як і раніше, можна виділити два характерні місця її мешкання: прибережну рослинність і руслову бровку. При лові в траві або біля неї частенько використовують воблери (кренки і міноу). Коли ж доводиться обловлювати бровки й інші аномалії рельєфу з відносно чистим дном, традиційно прийнятніший джиг.
Багатьом спінінгістам доводиться рибалити тільки на малих річках, а тут завжди є умови для лову і біля трави, і на руслі. Частенько руслова бровка граничить з трав’янистими мілководдями, так що в результаті ми маємо як би два в одному — одночасно місце і для джига, і для воблерів. На що конкретно ловити щуку, багато в чому залежить від настрою і звичок спінінгіста, але є ряд ситуацій, коли перевага того або іншого виду приманок незаперечна. Як правило, вибирати доводиться між кренками, міноу і силіконом.
Кренки особливо хороші при пошуковій риболовлі на ділянках з течією, де глибина не перевищує трьох метрів і немає яскраво вираженого рельєфу. Частенько кренки використовуються під час «швидкого сплаву», коли на облов перспективного місця відводиться буквально два-три закидання. Такий спосіб, звичайно, не дозволяє говорити про ретельність облову, зате дає можливість досліджувати великі території і «збирати» найактивнішу щуку.
Особливість таких дій полягає в тому, що, сплавляючись вільно за течією, ми вибираємо для облову точки, котрі чимось відрізняються від іншої місцевості. Якщо ж таких локальних аномалій з передбачуваною голодною щукою немає, розумніше всього орієнтуватися на зовнішній край прибережної рослинності, який зазвичай є русловою бровкою. Для такої риболовлі кренки краще підбирати з числа перевірених і таких, що вже показали себе на цій водоймі. На щучому сплаві порівнювати уловистість тієї або іншої приманки украй складно, адже одну точку обловити двома різними моделями навряд чи вийде по причині відсутності часу при дрейфові човна. У зв’язку з цим експерименти з новинками – річ не сама обов’язкова.
Міноу мають найбільшу актуальність під час неквапливого сплаву, коли є час і можливість заякоритися біля обраного місця і спокійно його обловити. Техніка твічинга воблерами міноу – важливий інструмент щукаря.
Літній твічинг часто найбільш ефективний. Безумовно, правильніше твічити в положенні стоячи з якорем за бортом, але під час сплаву іноді доводиться робити це сидячи, притому в дрейфі. Нічого страшного, оскільки риболовля відбувається зазвичай на невеликих глибинах. Твічинг в червні навряд чи логічний на ямах, хоча, звичайно, і небезнадійний. Кращою умовою, як на мене, для застосування міноу є глибина до 2-2,5 метри з обов’язковою наявністю рослинності біля дна. Міноу в літній час підходять хижакам практично з будь-якою мірою активності, але особливо виграшний твічинг, коли щука досить в’яла і проводки кренків їй малоцікаві. Відповідний розмір і модель міноу заздалегідь визначити непросто, проте якщо вибирати з числа перевірених, то шанси виявитися з уловом дуже хороші. Річкова щука — не судак, вона здатна пробачити багато промахів рибалці, проте зловживати цим не правильно.
Серед моїх, тричі вартих уваги міноу? назвав би такі: Megabite Balance 72SP, Amigo 110SP, Fatty Monnow 70SP та 90SP.
Силікон ясна річ теж застосовний і уловистий в літню пору по щуці, хоча багатьом рибалкам може здатися, що зараз при ловлі зубастої настав час повної гегемонії воблерів. Якщо говорити про трав’янисті мілководдя і облов їх країв, то варто визнати, цілком можна обійтися і без джига. Та все при обловлюванні різнопланового рельєфу, мабуть, ніякі воблери не зможуть повноцінно конкурувати з силіконом. Головне і єдине явне протипоказання застосуванню джига в червні — занадто велика кількість трави на дні і в товщі води.
Досвідчені джиговики знають і уміють з цим боротися, але здоровий глузд підказує, що не слід шукати труднощі там, де їх можна уникнути. Використовувати силіконові приманки краще там, де ті найефективніші. Це вільні від водоростей руслові бровки, обривисті береги, вири під навислими деревами, черепашкові коси, корчі, краї ям і інше. Тактика джигової ловлі на річці може виглядати, як постійний перехід з однієї перспективної точки на іншу. Наполегливо «довбати» одно і те ж місце не розумно — щука, якщо є і хоч трохи голодна, швидше за все, відразу себе проявить.
Серед сотень різноманітних цікавих і не дуже приманок віддаю перевагу надійним та мною перевіреним. В моєму арсеналі це Intech Turborib, Slim Shad, Noike Ninja, Bait Breath T.T. Shad, E.T. Shad, Curly Grub.
Теплих Вам, колеги, літніх деньків і хай усе у Вас вдасться!
